Персональна виставка живопису та графіки Миколи Кумановського (Луцьк)
23 жовтня – 5 листопада 2009 р.
Галерея «КОЛО». Київ, бульвар Лесі Українки, 15
тел. для довідок: (044) 286-69-78, (066) 059 62 12
Назва виставки йде від однойменної назви циклу живописних полотен, які художник представить у Києві вперше. Ось як Микола Кумановський пояснює своє бачення теми: „Умовні одиниці, умовні типажі, котрі екзистенційно переживають і животіють собі в Україні. Може, українське існування таке ж, як і в англійця, хіба з тією різницею, що англієць не думає про свій город: копати чи не копати? От умовний українець тільки про свій город і думає. Тому що українці, як на мене, всі на одне лице й вбрані, як один.
Умовні чоловіки – набагато цікавіші. Чому? Тому, що умовний чоловік може з двох рук годувати пташок або не може собі відрізати оселедця-чуба…Нема вже тих козаків, на жаль. Оселедець як символ відмежованості від совдепії, від Росії, від іншого світу. Метафор усіх тепер не пригадаю. Скажу одне: те, що роблять у нас умовні чоловіки, стосується не лише їх, а всього світу. Умовні чоловіки вміють і красти, і… Є в мене така картина, на якій намальовано двох злодіїв, які вкрали пса з його будою. Це також умовні українці”.
Микола Кумановський «Умовні Українці»
Персональна виставка живопису та графіки Миколи Кумановського (Луцьк)
23 жовтня – 5 листопада 2009 р.
Галерея «КОЛО». Київ, бульвар Лесі Українки, 15
тел. для довідок: (044) 286-69-78, (066) 059 62 12
Назва виставки йде від однойменної назви циклу живописних полотен, які художник представить у Києві вперше. Ось як Микола Кумановський пояснює своє бачення теми: „Умовні одиниці, умовні типажі, котрі екзистенційно переживають і животіють собі в Україні. Може, українське існування таке ж, як і в англійця, хіба з тією різницею, що англієць не думає про свій город: копати чи не копати? От умовний українець тільки про свій город і думає. Тому що українці, як на мене, всі на одне лице й вбрані, як один.
Умовні чоловіки – набагато цікавіші. Чому? Тому, що умовний чоловік може з двох рук годувати пташок або не може собі відрізати оселедця-чуба…Нема вже тих козаків, на жаль. Оселедець як символ відмежованості від совдепії, від Росії, від іншого світу. Метафор усіх тепер не пригадаю. Скажу одне: те, що роблять у нас умовні чоловіки, стосується не лише їх, а всього світу. Умовні чоловіки вміють і красти, і… Є в мене така картина, на якій намальовано двох злодіїв, які вкрали пса з його будою. Це також умовні українці”.